- сіножать
- [с'іно/жат' і с'іножа/т']
-т'і, ор. -т':у, р. мн. с'іно/жа/теий
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
сіножать
Смотреть что такое "сіножать" в других словарях:
сіножать — і, ж. 1) Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. 2) Місце, відведене для косіння трави на сіно … Український тлумачний словник
сіножать — (косіння трави на сіно, а також час, період такого косіння), косовиця … Словник синонімів української мови
сіножать — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
полонина — пасовисько високо в горах [IX] пасовище або сіножать на гірських верхах [VI,VII] сіножать, пасовисько в горах [III] сіножать, пасовисько високо в горах [IV] полонина (21, 439) – “незаліснена вешина гори, де випасають худобу”; [ІЦ 2006] … Толковый украинский словарь
обьѣздьнъ — (1*) пр. к обьѣздъ: сѣножать на моисѣѥвѣ долинѣ ѡбьѣздна и землѧ ролнаѧ. Гр после 1349 (ю. р.) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
луг — I у, ч. 1) Поросла травою та кущами лука, що використовується як пасовисько й сіножать. 2) заст. Низина, поросла лісом. II у, ч. 1) Загальна назва сильних водорозчинних основ. 2) розм. Водний настій попелу, що вживається для прання, миття тощо … Український тлумачний словник
сіножатка — и, ж., рідко. Те саме, що сіножать 2) … Український тлумачний словник
сіножатний — а, е. Прикм. до сіножать. || Відведений для косіння трави на сіно. Сіножатні ділянки. || Признач. для косіння трави на сіно … Український тлумачний словник
сіножаття — я, с., рідко. Те саме, що сіножать 2) … Український тлумачний словник
сінокіс — ко/су, ч. Те саме, що сіножать … Український тлумачний словник
